Методологічні пояснення

Основні засоби – одна зі складових національного багатства країни.

Основні засоби – матеріальні активи, які юридична особа утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік). До них належать земельні ділянки, будівлі, споруди та передавальні пристрої, машини й обладнання, транспортні засоби, інструменти, багаторічні насадження, тварини, біологічні активи рослинництва і тваринництва, що пов’язані із сільськогосподарською діяльністю тощо; а також основні засоби, що перебувають в особистій власності населення (житлові будинки, господарські будівлі, багаторічні насадження, доросла худоба тощо).

З 2008 року до вартості основних засобів включається вартість інвестиційної нерухомості.

Вартість земельних ділянок, інвестиційної нерухомості, тварин (які використовуються в іншій, ніж сільськогосподарська діяльність), не розподіляється за видами економічної діяльності.

Первісна вартість – історична (фактична) собівартість необоротних активів у сумі грошових коштів або справедливої вартості інших активів, сплачених (переданих), витрачених для придбання (створення) необоротних активів.

Переоцінена вартість – вартість необоротних активів після їхньої переоцінки.

Залишкова вартість – різниця між первісною (переоціненою) вартістю основних засобів і сумою їхнього зносу.

Знос основних засобів – сума амортизації об'єкта основних засобів з початку його корисного використання.

Ступінь зносу – відношення суми зносу основних засобів до їхньої первісної (переоціненої) вартості на кінець року, у відсотках.